Монографію присвячено дослідженню формування, розвитку, а також охорони та реставрації архітектурної й містобудівної спадщини доби Гетьманщини (1648-1781 рр.) у географічних межах сучасної території України. При вивченні джерельної бази акцентовано важливість картографічних матеріалів з історії містобудування та джерельну значущість пам'яток містобудування і архітектури. З'ясовано соціально-економічні, культурні й фахові засади формування архітектури й містобудування, закономірності формування і розвитку містобудівних утворень (міст і сіл), оборонних і монастирських комплексів. Визначено розпланувально-просторові вирішення й архітектурно-пластичні, стильові особливості основних типів будівель і споруд. Доведено і вперше кількісно означено регіональну нерівномірність архітектурного й містобудівного розвитку, з'ясовано регіональні особливості розвитку архітектури й містобудування, поточнено періодизацію, класифікацію, запропоновано поточнити визначення панівної стилістики архітектури доби Гетьманщини, визначено місце і роль архітектурно-містобудівної спадщини цієї доби в розвитку української архітектури. Проаналізовано науково-методичні засади та практику охорони, реставрації та реабілітації об'єктів архітектурної та містобудівної спадщини.